►► Перша функція

Ознайомлення батьків зі змістом і методикою навчально-виховного процесу, що організовує школа, обумовлена необхідністю вироблення од­накових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добирання його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні в навчально-виховному процесі школи,

►► Друга функція

Психолого-педагогічна освіта батьків.

►► Третя функція

Залучення батьків до спільної з дітьми діяль­ності:

участь у всіх формах позаурочної діяльності (походи, екскурсії, вечори, змагання, благо­устрій школи);

участь батьків у підготовці загальношкільних традиційних форм роботи (вечори-зустрічі

випускників, свята Останнього дзвоника, спортивних змагань «Тато, мама і я - спортивна сім'я», свято квітів, виставки тощо);

участь у профорієнтаційній роботі школи: екскурсії на виробництво, зустрічі з цікавими людьми;

участь у роботі ради школи, ради профілакти­ки правопорушень;

надання матеріальної допомоги в класах школи.

►► Четверта функція

Надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем: підліт­ковий вік, црофілактика формування шкідливих звичок, профілактика правопорушень.

►► П'ята функція

Взаємодія батьків із громадськими організа­ціями, батьківськими комітетами школи і класу, шкільними радами.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД У РОБОТІ З БАТЬКАМИ

Сімейне виховання — процес досить складний і завжди пов’язаний із суб’єктивними чинниками. Недосвідченість батьків, їхнє намагання зважати тільки на свій досвід, брак певних педагогічних знань і навичок призводить до серйозних по­милок.

Ось чому однією з важливих передумов вихо­вання в сім’ї підвищення педагогічної куль­тури батьків, насамперед систематичною про­світою, що передбачає комплексний підхід до питань виховання.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен ураховувати важливість таких чинників: запрошення батьків до співпраці.

ВЗАЄМОДІЯ З БАТЬКАМИ

Часто вчитель уважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти мож­ливим запереченням з їхнього боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їхні почуття, виявивши стриманість, відкритість, адже це — перший крок до співпраці з ними.

Дотримання позиції рівноправності.

Об’єднання зусиль учителя та сім ’ ї школяра мож­ливе за взаємного визнання ними рівноправності.

Перший крок має зробити вчитель, оскільки це — його професійний обов’язок,

Визнання важливості ролі батьків у налаго­дженні співпраці.

Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків, у вихованні та розвитку дитини.

Виявлення любові, захопленості їхньою ди­тиною.

Психологічний контакт із батьками виникає одразу, щойно вчитель виявляє розуміння дити­ни, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, охочіше спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

Пошук нових форм співпраці

Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Основне завдання роботи з сім’єю — закріплен­ня, розвиток виховного потенціалу сім’ї.

Культура означає турботу... Високий рівень культури має той педагог, який дотримує вимог і певних неписаних правил...

1. Не робить того, що засуджує в інших.
2. Завжди розуміє й відчуває душевний стан ін­шої людини (колеги, учня, батька).
3. Знає, що його поведінка впливає на стан душі, здоров’я, настрій іншої людини.
4. Знає, що вибачення доречне завжди.
5. Знає, що в розмові, крім лексичного запасу та граматичної структури, головними є тон та ін­тонація розмови.
6. Любить свою роботу й удосконалює її.
7. Щоденно працює над підвищенням свого фа­хового й методичного рівня.
8. Поважає себе та свою справу.
9. Ставиться до інших увічливо, доброзичливо, тактовно, делікатно, уважно, привітно.
10. Сумлінно виконує свою місію вчителя.
11. З розумінням ставиться до чужого горя та чу­жої радості.
12. Уміє непомітно допомогти іншому.
13. Уміє тактовно, делікатно й переконливо вести розмову.