- Більшість дітей — «звичайні». Не робіть зі своєї дитини вундеркінда, окреслюючи непосильні вимоги, орієнтуючи на недосяжні еталони. Дитина повинна частіше відчувати задоволення від того, що вона щось може, ніж тривожитися з приводу того, чого не може зробити.
- У різних дітей — різні здібності (розумові, художні, математичні, організаційні, вольові, чуттєві). Здібності необхідно розвивати! Але ваше перше завдання — визначити оптимум вашої дитини.
- Не орієнтуйте навіть найбільш здібну дитину на винятковість! На цьому шляху на неї чекає розлад із самою собою, адже завжди поруч знайдеться хтось більш обдарований, працелюбний.
- Реалізувати задуми в житті може лише активна дитина. Виховуйте людину дій, учинків.
- Не повчайте у незнанні! Правильно виховувати може лише той, хто знає дитину — розуміє її чесноти і вади, відчуває її настрій, добре орієнтується в її інтересах, смаках, цінностях, звичках, здібностях.
- Викореніть зі своєї практики вираз: «Роби, раз я вимагаю». Замініть цю форму вимоги на іншу: «Роби, тому що цього не можна не зробити». Зростаючи, особистість повинна звикнути до виконання вимог не на догоду зовнішньому розпорядженню, а тому що вони розумні, доцільні.
- Довіряйте дитині. Людина, яка виростає в довірі, іде по життю спокійно — відкрита, товариська, доброзичлива. Будьте терплячими! Ставтеся терпляче до дитячих проявів: процес розвитку є випробуванням не лише для дорослих, але й для самої дитини. Виховуйте її вимогливою любов'ю.
- Ніколи не кажіть, що через усі життєві проблеми не залишається часу на виховання дитини.
Джерело: http://л |